Фактори розвитку самоефективності

Факторами розвитку самоефективності виступають:

1) переживання власних успіхів у життєдіяльності, локус контролю;

2) словесне переконання, що припускає емоційну підтримку, посилення

віри в їх здібності, схвалення і позитивне оцінювання;

3) позитивний психічний стан, мотивація, смисложиттєві орієнтації;

4) навички саморегуляції поведінкових і емоційних проявів;

5) організована взаємодопомога і взаємна підтримка в умовах спільної

діяльності.

Варто згадати що існують різні види психологічної допомоги для підвищення рівня самоефективності дорослих: безпосередньо консультування, психологічна корекція, психотерапія, психопрофілактика, психологічна реабілітація тощо. Має значення глибина занурення та рівень процесу надання психологічної допомоги особам, які її потребують.

Становлення самоефективності

Особистість набуває відчуття самоефективності протягом життя, яке дозволяє їй змінюватися відповідно власному баченню та допомагає соціалізуватися у суспільстві. Завдяки самоефективності людина може адекватно оцінювати власні здібності, сили, можливості для їх усвідомленого використання у різних сферах життєдіяльності.

    

       

     Відповідно до думки А. Бандури, самоефективність є однією з центральних властивостей людини, якій відводиться вагома роль у життєдіяльності. Вона виступає впевненістю особистості в здатності контролювати події свого життя і досягати жаданих цілей.

   Самоефективність у період дорослості забезпечується за дoпомогою фoрмування умінь будувати свoю пoведінку, набувати oпосередкований дoсвід, вдосконалювати професійну майстерність, заради успіху в майбутньому, оскільки саме в цей час молоді люди самовдосконалюються та реалізуються, найчастіше, в професійній сфері.